Словник страхових термінів: С

САМОСТРАХУВАННЯ

(self-insurance) – ризик, який знаходиться на відповідальності самого страхувальника. С. – форма захисту майнових інтересів створенням децентралізованих резервних фондів (фондів ризику) безпосередньо на підприємствах та в організаціях. Здебільшого С. забезпечує покриття збитків, зумовлених малими ризиками. Щодо збитків за середніми та великими ризиками С. виявляється в застосуванні франшизи.

 

САНАЦІЯ

(sanation) – система заходів, до яких вдається держава з метою поліпшення фінансового стану і запобігання банкрутству або підвищенню конкурентноздатності тієї чи іншої підприємницької структури.

 

СЕРТИФІКАТ У СТРАХУВАННІ

(sertificate) – документ, що засвідчує страхування окремих партій вантажів, котрі підпадають під дію генерального полісу страхування вантажів.

 

СИНДИКАТ ЛЛОЙДА

(Lloyds syndicate) – група андеррайтерів Ллойда, які обєднуються в синдикат з метою збільшити свої фінансові можливості щодо прийому ризиків на страхування. Страхова премія та збитки між членами синдикату розподіляються пропорційно до частки їхньої участі в прийнятій відповідальності за ризик. Будь-який із С. Л. може визначати свої умови страхування або погоджування конкретного ризику.

 

СИНЕРГІЗМ

(synergism) – економія та інший виграш за рахунок поєднання компаній при злитті.

 

СІФ

(від англ. сost, insurance, freight вартість, страхування, фрахт-CIF) – вид зовнішньоторговельної угоди, згідно з якою продавець зобовязаний доставити вантаж у порт, забезпечити його навантаження на борт судна і за свій рахунок сплатити фрахт та застрахувати вантаж на імя покупця від ризиків на час перевезення й здачі в місці призначення.

 

СЛІП

(slip) – страховий документ, що використовується для попереднього розміщення ризику. С. складається брокером і передається андеррайтера. Останні акцептують С. власноручним підписом і вказують частку участі в прийнятому на страхування ризику С. найбільш характерний для факультативного перестрахування. У ряді випадків прирівнюється до страхового полісу. Містить дані про цедент, короткий опис ризику, страхову суму, умови страхування і перестрахування, ставку премії, власне утримання цедента тощо.

 

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

– система розподільних відносин, у процесі яких створюються і використовуються фонди для матеріального забезпечення громадян у старості, у разі інвалідності, при втраті годувальника та в інших випадках, передбачених законом.

 

СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

(social insurance) – система гарантованого матеріального забезпечення людей у старості, у разі втрати працездатності, при вагітності та в інших обумовлених законом випадках за рахунок коштів спеціальних фондів, що акумулюються державою з внесків підприємств, організацій і установ згідно з визначеними нормами.

 

СПЕЦІАЛЬНІ УМОВИ СТРАХУВАННЯ

(special conditions of insurance) – умови, застосовувані в разі, коли потрібно змінити, розширити стандартні умови, застосовувані з цього виду страхування.

 

СПІВСТРАХУВАННЯ

(co-insurance) – страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи при цьому спільний або окремі поліси відповідно до суми, що становить частку страховика. Якщо ризик розміщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник. Він несе відповідальність в обсязі незастрахованого ризику, не сплачуючи премії.

 

СТРАХОВА ВАРТІСТЬ

(insurable value) – вартість, що її встановлює страхувальник, оцінюючи обєкт страхування. С. в. не повинна бути вищою за справжню вартість майна на день укладання договору страхування.

 

СТРАХОВА КОМПАНІЯ

(insurance company) – юридично оформлена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, повного, командитного товариства чи товариства з повною відповідальністю, яка має ліцензію на право брати на себе обовязки страховика. В Україні більшість С. к. мають форму акціонерного товариства.

 

СТРАХОВА ПОДІЯ

(loss) – подія, передбачена договором страхування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обовязок страховика відшкодувати завдані цією подією збитки або виплатити страхове забезпечення страхувальникові (застрахованій особі, вигодонабувачеві).

 

СТРАХОВА ПРЕМІЯ (ВНЕСОК, ПЛАТІЖ)

(insurance premium) – плата страхувальника страховикові за те, що той зобовязався відшкодувати страхувальникові у разі виникнення матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страхування або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страхового тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страхування та іноді від деяких інших факторів.

 

СТРАХОВА ПРЕТЕНЗІЯ

(insurance claims) – вимога страхувальника (вигодонабувача, іншої третьої особи) про відшкодування страховиком збитку, спричиненого випадком, що передбачає перелік страхових подій у договорі страхування.

 

СТРАХОВА СТАТИСТИКА

(insurance statistics) – а) спеціальна таблиця показників провадження певного виду страхування або всього портфеля ризиків за конкретним полісом протягом обумовленого періоду часу; б) збір і систематизація даних з майнового та особистого страхування з метою нагромадження матеріалу, необхідного для прийняття своєчасних і обґрунтованих управлінських рішень; в0 галузь статистики, обєктом якої є діяльність страховиків і їх взаємовідносини зі страхувальниками.

 

СТРАХОВА СУМА

(sum insurer) – межа грошових зобовязань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому). С. с. за майновим страхуванням не повинна перевищувати вартості обєкта. При добровільному страхуванні життя С. с. не обмежується.

 

СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ

(benefit) – сума компенсації, що її виплачує страховик страхувальникові за збиток, спричинений застрахованому майну страховим випадком.

 

СТРАХОВЕ ПОЛЕ

– максимальна кількість обєктів, котрі можна застрахувати на добровільних засадах. Щодо страхування майна юридичних осіб це може бути кількість підприємств, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особистого страхування – це кількість населення, яке має самостійні доходи.

 

СТРАХОВЕ ПРАВО

(insurance Law) – сукупність загальноприйнятих правил (норм) поведінки страхувальників, страховиків та їх посередників, визначених державою і закріплених у законах і підзаконних актах, які стосуються страхової діяльності.

 

СТРАХОВЕ СВІДОЦТВО

(certificate of insurance) – посвідчення про страхування. Воно може бути тимчасовим до заміни його на страховий поліс, або видаватися на термін страхування і прирівнюватися до страхового договору. С. с. мало поширення в органах Держстраху УРСР. Нині застосовується за окремими видами страхування в НАСК «Оранта» та деяких інших компаніях.

 

СТРАХОВИЙ АГЕНТ

(insurance agent) – довірена фізична або юридична особа, яка від імені і в межах наданих страховиком повноважень робить пропозиції страхувальнику щодо страхування ризиків та виконує деякі операції по обслуговуванню договорів страхування. С. а. можуть займатись цією діяльністю повний день, або працювати за сумісництво. Іноді С. а. може виконувати посередницькі доручення кількох страховиків. С. а. отримує комісію залежно від кількості і суми підписаних договорів.

 

СТРАХОВИЙ АКТ

(insurance act0 – документ, що складається за наслідками огляду за страхового обєкта, який постраждав від страхового випадку.

 

СТРАХОВИЙ ВНЕСОК (ПРЕМІЯ, ПЛАТІЖ)

(insurance premium) – сума, що її сплачує страхувальник страховикові за зобовязання відшкодувати збитки, завдані застрахованому майну, або сплатити страхову суму при настанні зумовлених подій у житті страхувальника (застрахованого). С. в. може сплачуватись одноразово (до вступу договору в дію) і в кілька строків, обумовлених договором страхування.

 

СТРАХОВИЙ ВИПАДОК

(insured event) – стихійне лихо, нещасний випадок або настання іншої події, при якій виникає зобовязання страховика сплатити страхувальникові (застрахованому, вигодонабувачеві) страхове відшкодування або страхову суму. Перелік С. в. передбачається правилами страхування, страховим договором або чинним законодавством.

 

СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ

(insurance protection) – перерозподільні відносини, що складаються у процесі запобігання, подолання й відшкодування збитків, завданих конкретним обєктам: матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоровю громадян тощо.

 

СТРАХОВИЙ ЗБИТОК

(loss) – шкода, нанесена страхувальнику внаслідок страхового випадку.

 

СТРАХОВИЙ ІНТЕРЕС

(insurable interest) – матеріальна заінтересованість у страхуванні обєктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендатор, перевізник і т. ін. включає майно і все те, страхувальникові або в звязку з чим може виникнути відповідальність страховика перед третіми особами.

 

СТРАХОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

(insurance management) – а) система управління у сфері страхової діяльності; б) фах магістра ділової адміністрації, котрий закінчив курс навчання за однойменною програмою в КНЕУ.

 

СТРАХОВИЙ НАГЛЯД

(insurance control (supervision)) – контроль за діяльністю субєктів страхового бізнесу, що здійснюються спеціально уповноваженими на це державними органами. В Україні функції страховою діяльністю (див. Укрстрахнагляд) та його органи на місцях.

 

СТРАХОВИЙ ПОРТФЕЛЬ

(insurance portfolio) – а) фактична кількість застрахованих обєктів або число договорів страхування; б) сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами.

 

СТРАХОВИЙ ПУЛ

(insurance pool) – добровільне обєднання страхових компаній для спільного страхування певних ризиків. С. п. не є юридичною особою. Він створюється на підставі угоди між зазначеними компаніями з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності за виконання зобовязань за договорами страхування. В Україні створено ряд С. п. Найбільший з них – Ядерний страховий пул України. Його засновниками є «Оранта-Дніпро», СК «Енергополіс», СК «Альковна», СК «Армада». С. п. діє на принципах співстрахування.

 

СТРАХОВИЙ РИНОК

(insurance market) – 1) економічний простір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти і брокери), а також організації страхової інфраструктури (обєднання) асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри); 2) сфера грошових відносин, де обєктом купівлі-продажу є специфічний товар – страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї; 3) форма взаємозвязку між учасниками страхових правовідносин (страхувальники, страховики та їх посередники).

 

СТРАХОВИЙ ФОНД

(insurance fund) – сукупність натуральних запасів і фінансових резервів суспільства, призначений для попередження, локалізації і відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.

 

СТРАХОВИК

(insurer) – організація, що за певну плату приймає на себе зобовязання відшкодувати страхувальникові або особам, яких він зазначив, шкоду завдану страховою подією.

 

СТРАХОВІ ОПЕРАЦІЇ

(insurance operations) – сукупність видів діяльності страховика, безпосередньо повязаних із здійсненням обовязкового і добровільного страхування юридичних осіб. До С. о. відносяться: оцінювання майна та інших обєктів, що підлягають страхуванню, обчислення страхових платежів, укладання договорів страхування, інкасація внесків і виконання безготівкових розрахунків, ведення рахунків страхувальників, складання страхових актів тощо.

 

СТРАХУВАННЯ

(insurance) – це економічні відносини, за яких страхувальник сплачує грошову внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.

 

СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ

(cargo insurance) – один з видів майнового страхування, який може здійснюватися в різних варіантах, зокрема: з відповідальністю за всі ризики чи з відповідальністю за часткову аварію без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи або аварії. При будь-якому варіанті не підлягають страхуванню ризики, збитки з яких виникають внаслідок неакуратності або навмисних дій страхувальника.

 

СТРАХУВАННЯ ВІД БЕЗРОБІТТЯ

(unemployment insurance) – поширений у країнах Заходу вид добровільного страхування відповідальності перед працівниками. С. в. б. здійснює роботодавець.

 

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РОБОТОДАВЦЯ

(employers liability insurance) – за договором С. в. р. страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду завдану життю та здоровю працівника. Це можуть бути визнані страховими тілесні пошкодження, професійні захворювання. У разі смерті застрахованого виплата страхової суми здійснюється вигодонабувачеві або спадкоємцям за законом.

 

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

(liability insurance) – галузь страхування, де обєктом є відповідальність перед третіми особами в разі, якщо їм внаслідок діяльності або бездіяльності страховика буде завдано шкоди.

 

СТРАХУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

(military personnel insurance) – вид обовязкового особистого страхування на випадок смерті або пошкодження здоровя, зумовленого виконанням військовим персоналом своїх службових обовязків. С. в. здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

 

СТРАХУВАННЯ ВІД ВОГНЮ

(fire insurance) – один з найбільш давніх і традиційних видів майнового страхування. У сучасній практиці С. в. в. – забезпечує компенсацію в разі шкоди, нанесеної майну вогнем, ударом блискавки, вибухом та іншими причинами, що призвели до пожежі. До обсягу відповідальності за допомогу плату можуть бути включені збитки, що виникли внаслідок землетрусу, бурі, граду та іншого стихійного лиха, пошкодження водопровідною водою і т. ін.

 

СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

(accident insurance) – вид особистого страхування. Традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової та постійної непрацездатності. Страховим випадком є також смерть застрахованого. Тоді страхова сума виплачується вигодонабувачеві, якого зазначено в полісі, а при його відсутності – спадкоємцям за законом.

 

СТРАХУВАННЯ ВІД ПОЛОМКИ МАШИН

(machinery breakdown insurance) – вид майнового страхування, котрий активно використовується в індустріально розвинутих країнах для захисту підприємців від небезпеки механічних поломок машин, які здебільшого входять до складу важливих технологічних ліній або є ключовими виробничими агрегатами.

 

СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ

(deposit insurance) – здійснюється банками з метою забезпечення вкладникам, насамперед фізичним особам, гарантії повернення вкладів у разі банкрутства банку.

 

СТРАХУВАННЯ ДІТЕЙ

(child insurance) – страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованою – дитина до досягнення нею віку 16 років. Страхова сума виплачується застрахованому при дожитті до закінчення терміну страхування. За наслідки нещасного випадку із застрахованим під час дії договору С. д. виплати здійснюються страхувальникові.

 

СТРАХУВАННЯ ЕЛЕКТРОНОГО ОБЛАДНАННЯ

(insurance of electron equipment) – становить інтерес для банків, телекомунікаційних компаній та інших організацій, що мають «електронні ризики», і здійснюється на випадок знищення, пошкодження або втрати обладнання. Нерідко страхувальник через пошкодження електронної техніки може нести ще більше збитки внаслідок втрати баз даних. Страхуванню витрат на відновлення баз даних відводять окремий поліс.

 

СТРАХУВАННЯ ЗАСОБІВ АВТОТРАНСПОРТУ

(motor insurance) – страхування авто-каско, обєктами якого є вантажні, легкові, спеціальні автомобілі, мотоцикли та деякі інші транспортні засоби, що належать юридичним та фізичним особам. Страхування здійснюється за тарифами, складеними з урахуванням типу транспортного засобу, його віку, вартості, характеру використання, стану зберігання. У С. з. а. беруть також до уваги стаж водія, випадки участі в ДТП, тривалість здійснення С. з. а. та деякі інші чинники. Головними ризиками є пошкодження, знищення, угон транспортного засобу. Застосовуються кілька варіантів С. з. а. Різниця між ними полягає здебільшого у визначенні страхової суми і наборі ризиків.

 

СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ

(life insurance) – підгалузь особистого страхування, в якій обєктом страхування є життя застрахованого. Договір на С. ж. укладається на термін не менш як 3 роки. Серед видів С. ж. переважає змішане страхування життя, при якому страховими випадками є такі несумісні події, як смерть застрахованого протягом дії договору або дожиття його до закінчення терміну договору.

 

СТРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ

(credit insurance) – вид страхування, обєктами якого можуть бути банківські позики (покупців і продавцеві) комерційні позики, зобовязання й гарантії за кредитом, довгострокові інвестиції. С. к. має кілька варіантів, а саме:

 

а) страхування ризику непогашення кредиту. В цьому разі страхувальником виступає банк-позичальник, який страхує кредити, видані, як правило, усім клієнтам;

б) страхування ризику відповідальності за неповернення кредиту. Страхувальником є особа, котра отримує в банку кредит;

в) страхування ризику неплатежу, коли страхувальником є продавець має сплатити згідно з контрактом за товари, поставлені в кредит.

У звязку з активним переходом банків на кредитування під заставу матеріальних цінностей (підлягають страхуванню), посиленням контролю за роботою банків і страховиків інтенсивність безпосереднього С. к. різко спала.

 

СТРАХУВАННЯ КАРГО

(cargo insurance) – страхування вартості вантажів на всіх видах транспорту без страхування самого транспортного засобу.

 

СТРАХУВАННЯ КАСКО

(hull insurance) – страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів.

 

СТРАХУВАННЯ КОНТЕЙНЕРІВ

(containers insurance) – звичайно здійснюється на стандартних умовах, як правило, «від усіх ризиків».

 

СТРАХУВАННЯ КОСМІЧНИХ РИЗИКІВ

(space risks insurance) – страхування майнових інтересів у космічній діяльності у світовій практиці розпочато 1965 року. Воно охоплює космічні програми в цілому, розробку і запуску одного або серії супутників, проведення експериментів у космосі, життя і здоровя космонавтів і наземного персоналу, втрату доходів, відповідальність перед третіми особами.

 

СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН

(personal lines insurance) – комплекс видів майнового страхування фізичних осіб. У вузькому розумінні включає страхування будівель, домашніх тварин, домашнього майна і легкових транспортних засобів, приватних колекцій. Головні ризики – знищення, втрата або пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, вогню, аварії водо- чи електроопалювальних систем, крадіжки. У звязку з приватизацією обєктів житлового фонду, розвитком підприємницької діяльності фізичних осіб вартість майна, що перебуває у власності громадян, різко зросла, виникли нові обєкти страхування.

 

СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК СМЕРТІ І ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

(whole life and disablement insurance) – вид особистого страхування. Може здійснюватися в обовязковій формі для категорій працівників визначених чинним законодавством, і в добровільній формі. До традиційних страхових випадків належить тимчасова втрата працездатності, постійна втрата працездатності, смерть застрахованої особи.

 

СТРАХУВАЛЬНИК

(insured) – юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір на страхування (або є С. згідно з чинним законодавством), сплатила належні внески і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах застрахованої відповідальності або страхової суми, обумовленої в полісі.

 

СТРАХУВАННЯ ДОБРОВІЛЬНЕ

Див. добровільне страхування.

 

СТРАХУВАННЯ ОБОВЯЗКОВЕ

Див. обовязкове страхування.

 

СТРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ

(retirement pension insurance) – вид особистого страхування, за яким страхувальник бере на себе зобовязання сплатити одноразово або в розстрочку протягом кількох років страхову премію, а натомість страховик зобовязується періодично виплачувати страхувальникові (застрахованому) пенсію протягом обумовленого терміну або по життєво.

 

СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

(personal lines insurance) – охоплює фізичних осіб, які своїми діями можуть завдати шкоди здоровю або майну третіх осіб. Потреба в С. п. в. виникає в тих випадках, коли є ризик можливості висунення до винної сторони претензії матеріального характеру, або претензії, що випливає з чинного законодавства і договірних зобовязань між сторонами.

 

СТРАХУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ РИЗИКІВ

(political risks insurance) – вид страхування, застосовуваний у світовій практиці для захисту насамперед від небезпеки, що повязана з подіями політичного характеру (конфіскація, націоналізація або експропріація власності, військові родії, соціальні безпорядки, обмеження конвертації національної валюти і заборона вивозу капіталу), які можуть завдати великих збитків майновим інтересам власників. С. п. р. користується особливим попит серед іноземних інвесторів.

 

СТРАХУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

(professional liability insurance) – призначене для покриття збитків, завданих третім особам, внаслідок помилок і упущень таких посадових осіб, як адвокати, архітектори, аудитори, бухгалтери, нотаріуси і т. ін. С. п. в. поширюється на певний період часу, а не на конкретний випадок. Законом «Про страхування» передбачено перелік професій, щодо яких С. п. в. є обовязковим.

 

СТРАХУВАННЯ СУДЕН

(hull and machinery insurance) – охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, повязаних з ризиками плавання на морях, ріках та озерах.

 

СТРАХУВАННЯ ТВАРИН

(live stock insurance) – охоплює добровільні види майнового страхування вартості тварин на випадок знищення, загибелі або вимушеного забою: а) сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах; б) у домашньому господарстві громадян. Страхові випадки – стихійне лихо, інфекційні хвороби, пожежа тощо.

 

СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РИЗИКІВ

(technical risks insurance) – комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок, страхування електронного й пересувного обладнання, страхування інженерних споруд.

 

СТРАХУВАННЯ УРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

(crop insurance) – вид майнового страхування. У державних сільськогосподарських підприємствах С. у. с. к. здійснюється в обовязковій формі. У колективних і фермерських господарствах воно добровільне. Страхування здійснюється на випадок втрати врожаю сільськогосподарських культур внаслідок, заморозку, граду, зливи, посухи, повені, пожежі та низки інших ризиків. С. у. с. к. але не більше як 70 % згаданої вартості урожаю, при обовязковому страхуванні – 50 %.

 

СТРАХУВАННЯ ФРАКТУ

(freght insurance) – його може здійснювати судновласник або вантажовласник. Якщо інтерес в С. ф. має судновласник, він реалізує його одночасно з страхуванням судна укладанням додаткової угоди до полісу страхування судна. Коли в С. ф. більше зацікавлений власник вантаж, то він оформляє це страхування в такому самому порядку, як і страхування вантажу.

 

СТРАХОВИК

(insurer) – організація, що за певну плату бере на себе зобовязання відшкодувати страхувальникові або вказаним ним особам нанесену страховою подією шкоду, або сплатити страхову суму.

 

СТРАХУВАННЯ ТУРИСТІВ

(travel insurance) – є обовязковим і здійснюється субєктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають ліцензію на таке страхування. С. т. передбачає покриття медичних витрат у разі нещасного випадку.

 

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

(third party liability insurance) – страхування, при якому страховик бере на себе зобовязання сплатити страхувальникові суми, предявлені йому у відповідності з законом і в межах юридичної відповідальності страхувальника перед третіми особам.

 

СТРАХУВАННЯ ЯДЕРНИХ РИЗИКІВ

(nuclear risks insurance) – вид страхування, який передбачає відшкодування матеріальних збитків або шкоди, завданої особі внаслідок радіоактивного впливу, зумовленого непередбаченими обставинами при добуванні, виробництві, зберіганні й транспортуванні радіоактивних речовин. У світовій практиці застрахованим вважається майно страхувальника і його відповідальність за можливу шкоду третім особам. З огляду на масштаби атомних ризиків велике значення в такому страхуванні має обєднання зусиль страховиків. З цією метою створено Ядерний страховий пул України (ЯСПУ).

 

СУБРОГАЦІЯ

(subrogation) перехід до страховика права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це право поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування.

 

СУПЕРКОМІСІЯ

(overrding commisson) – комісія, яку отримує цедент від перестраховика в доповнення до основної комісії за витрати з ведення договору перестрахування.

 

СЮРВЕЙЄР

(surveyor) – експерт, інспектор, агент страховика, який здійснює огляд судна, вантажів та іншого майна, що приймається на страхування. На підставі висновку С. страховик приймає рішення про укладання договору страхування.

ЗАМОВИТИ ЗВОРОТНІЙ ДЗВІНОК

×

Підпишіться на розсилку

×